Рейдерське захоплення «Конярства України»: адвокати і активісти УГА розповіли усі подробиці

Рейдерське захоплення «Конярства України»: адвокати і активісти УГА розповіли усі подробиці

У понеділок, 20 липня, о 16.00 у прес-центрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” відбулась прес-конференція на тему “Рейдерське захоплення ДП “Конярство України”: хто, як, коли?”. Учасниками заходу виступили представники Української гільдії активістів Олександр Шатній та Максим Ткачик, адвокати Валентина Литвин і Дар’я Залозна, керівник філії “Стрілецький кінний завод №60” ДП “Конярство України” Ярослав Мартинюк та представник інвестора (ТОВ “Діброва”) Володимир Забайрачний. Модератором виступив журналіст Сергій Козлов.

Надзвичайна увага до подій навколо ДП «Конярства України» була викликана катастрофічною ситуацією на підприємстві – кінні заводи мають мільйонні заборгованості перед контрагентами, податковий борг перед державою, зруйновану інфраструктуру. Водночас ані в Міністерстві економіки, ані на будь-яких інших рівнях в державі не переймаються подальшою долею конярства в України. Більше того, останне кадрове призначення – в.о. директора ДП «Конярство України» був призначений Євген Веретюк – натякає на те, що підприємство хочуть загнати в штучне банкрутство з метою подальшої реалізації значного земельного фонду, яке наразі закріплене за підприємством. Крім того особливе занепокоєння з боку інвесторів викликає доля урожаю, який вже потрібно збирати на полях ДП, але який може потрапити в «чужі руки».

З метою з’ясування реального стану справ активісти зранку 20 липня відправились до Міністерства економіки та центрального офісу ДП «Конярство України». Однак, за словами Максима Ткачика, «в кабінетах було порожньо, директора тривалий час не було на місці. Під час очікування нового керівника під будівлею було навіть проведено мирну акцію під назвою «Коні не винні». Коли ж керівник все ж вирішив вийти до журналістів, то зробив це у супроводі двох адвокатів, які фактично не дали останньому змістовно відповісти на жодне з гострих запитань». А цікавило активістів чимало – за чиєю рекомендацією був призначений пан Веретюк, який немає і дня досвіду не те що в конярстві, а сільському господарстві взагалі? Що пов’язує його з власником приватного кінного заводу «Мілленніум» Костянтином Згарою, чиє ім’я в ЗМІ напряму пов’язують з призначенням Є.Веретюка? Чи має він хоч якийсь план розвитку підприємства та виведення його з кризи? На всі ці запитання відповідь була одна – надсилайте письмовий запит.

Водночас, в.о. директора поскаржився на саботаж з боку працівників підприємства. «Але про який саботаж може йти мова, якщо керівник навіть не вийшов до кількох десятків людей, що приїхали від різних кінних заводі, аби дізнатись про свою подальшу долю?», – задався риторичним питанням М.Ткачик. «На моє враження, він взагалі не знає, що у нього відбувається на підприємстві», – підсумував активіст.

Про необхідність рятування галузі наголосив і безпосередній працівник ДП «Конярство України» – директор Стрілецького кінного заводу. «Коли я прийшов на завод, то побачив голодних коней, необроблену землю, зруйновані будівлі і бідних людей. Під час перших зборів працівники заводу скаржились навіть на те, що їм немає чого їсти, бо їм вже більше аніж півроку не виплачували зарплату», – почав свою розповідь Ярослав Мартинюк. Така ситуація виникла через те, що заводами керували люди, близькі до приватного заводу «Мілленніум», а господар цього заводу робив усе, аби загнати підприємство в борги. Лише податків по одній цій філії було несплачено більше аніж на 1 млн грн. Загалом же ситуація по заводу була жахливою. Наприклад, у власності Стрілецького кінного заводу знаходиться до 5000 га орної землі, обробка якої лежала на плечах вищезгаданого підприємства «Мілленніум». Не дивлячись на надзвичайні націнки своїх послуг, фірма Згари просто не прагнула надавати їх. Навіть більше: вся діяльність була спрямована не на підтримку заводу – а з метою загнати його в кредитну яму. Схема штучної «заборгованості» працювала просто.  Із зданої в розпорядження землі «Мілленніум» засівав не більше 1000 га. При цьому дана ділянка не тільки не оброблялась – урожай цілеспрямовано «вбивався». Засіяне поле пшениці замість липня було зібрано… в жовтні-листопаді! На три місяці пізніше визначеного періоду! На цей момент весь урожай вже обсипався, а зерно, що залишилося, просто почало проростати, зробивши весь урожай непридатним. У поєднанні з мізерною територією посіву подібна ситуація призвела до катастрофи, адже в офіційних документації та звітах значилась «нормальна», «виконана» в повних обсягах робота.

Забігаючи наперед, відзначимо, що активістам не вдалось поспілкуватись з Костянтином Згарою, але про нього вкрай негативно відгукнулись люди, які прийшли подивитись прес-конференцію, називаючи його людиною, яка заради власних меркантильних інтересів знищила усе конярство України.

Що ж стосується нинішньої ситуації на кінних заводах, то за словами Я. Мартинюка, ситуація відносно стабілізувалась з приходом інвесторів, які засіяли поля, почали відновлювати техніку, погашати заборгованість по зарплаті. Але чи дадуть тепер вивести ДП «Конярство України» з кризи, ніхто не знає. Бо за словами інвесторів, їм в усному порядку повідомили, що свій врожай вони вже не зберуть.

Таке нехтування правами інвесторами є кричущим і ніяк не співрозмірним зі словами Президента України Володимира Зеленського про надання кожному інвестору «інвестиційних нянь». Бо замість допомоги, в таких випадках у інвестора просто відбирають його власність і завдають прямої шкоди, про що заявила адвокат Валентина Литвин.

За її словами, перед керівниками кінних заводів та іподромів, людей, які хочуть зберегти кінну галузь стоять ключові питання: «Як зберегти поголів’я? Як не допустити знищення галузі, банкрутства підприємства? Як  відновити його платоспроможність?  У цих керівників був  єдиний вихід –  оптимізувати господарську діяльність галузі та залучити в неї інвестиції. І ними був знайдений вихід, були знайдені інвестори, які погодилися вкласти кошти в розвиток галузі. Інвестори  взяли на себе зобов’язання  на свій ризик та власними силами надати послуги з виконання сільськогосподарських механізованих польових робіт на земельних площах державного підприємства, власною сільськогосподарською технікою та реманентом, засобами та матеріалами,  виростити на землях Конярства сільськогосподарську продукцію.  Відповідно до  укладених з інвесторами договорів, урожай залишається у  власності державного підприємства.  Інвестор на підставі договору купівлі-продажу незавершеного виробництва купує у державного підприємства посіяний ним врожай, і  тим самим інвестує кошти в це державне підприємство. Залучені таким чином кошти мали б піти на погашення боргів підприємства перед кредиторами та відновлення його платоспроможності. Це б реально спасло галузь. Проте, що ж робить новоспечений керівник «Конярства України» Є.Веретюк відразу прийшовши на посаду? Його  перше його розпорядження на посаді, № 419 від 15 липня цього року – зупинити реалізацію державним підприємством зібраного у 2020 році врожаю сільськогосподарської продукції. Тобто, даним розпорядженням повністю заблоковано інвестиційну діяльність державного підприємства».

Таким чином, станом на сьогодні філії не можуть укласти з інвесторами договорів купівлі-продажу незавершеного виробництва, інвестори не можуть оплатити філіям вартість урожаю 2020 року, роботи інвесторів по збору врожаю  заблоковано, господарську діяльність повністю зупинено. Навіщо керівнику блокувати надходження коштів на підприємство та розривати відносини з інвесторами? В даному випадку висновок один – з метою доведення державного підприємства до банкрутства та знищення галузі. Також, таке незаконне розпорядження керівника можна кваліфікувати за ст. 364 КК України – зловживання владою або службовим становищем, оскільки  воно прямо суперечить інтересам Державного підприємства та може призвести в майбутньому до втрати урожаю 2020 року, або навіть більше того  –  його рейдерського захоплення. До речі, за словами адвоката, заява про скоєння відповідного злочину вже зареєстрована у правоохоронних органах.

В свою чергу адвокат Дар’я Залозна наголосила на тому, що виконуючий обов’язків керівника ДП «Конярство України» Євген Веретюк взагалі призначений на посаду з порушенням норм чинного законодавства. «Веретюк Євген Олександрович станом на сьогоднішній день одночасно займає керуючі посади на двох різних за підприємствах, що прямо заборонено ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції», відповідно до якої керівники державних підприємств, установ і організацій не мають права працювати за сумісництвом», – розповіла правник, демонструючи свіжі витяги з реєстрів.

Більше того, інше підприємство, яким одночасно керує Є.Веретюк – це завод «Металіст», що знаходиться на непідконтрольній території так званого ДНР. За ненадання податкової декларації протягом року заводу «Металіст» анульовано свідоцтво ПДВ.  «Можливо, це викликано тим, що завод знаходиться на непідконтрольній території і всі податкові збори сплачує не в Україну, а в непідконтрольну територію, чим фінансує тероризм», – поділилась припущенням Д.Залозна.

До самої процедури призначення Є.Веретюка теж є досить багато запитань. Наприклад, чому Веретюком Є.О. не подано декларацію до Національного агентства з питань запобігання корупції? По даному факту подано заяву про вчинення кримінального правопорушення за ст. 366-1 Кримінального кодексу України.

В цілому за словами адвокатів щодо ситуації навколо ДП «Конярство України» вже зареєстровано більше півдесятка заяв про скоєння кримінальних правопорушень, швидке регування на які, можливо, все ж дозволить врятувати галузь. Адже за словами Володимира Забайрачного, щоб зберегти конярство в Україні, «рахунок вже йде навіть не на дні, а на години».

В свою чергу, учасники пресконференції наголосили на необхідності звернення до Президента з вимогою владнати катастрофу в галузі. А поки що, за словами Олександра Шатнього, активісти і адвокати будуть якнайшвидше вимагати декількох важливих дій з боку Мінекономіки: 1) негайно звільнити Є.Веретюка з посади в.о. керівника, 2) запровадити конкурс на призначення повноцінного директора ДП «Конярство України», 3) створити Громадську раду при Міністретсві, 4) затвердити Стратегічний план розвитку галузі.

В іншому випадку, як справедливо зазначив один зі слухачів пресконференції, “ми вб’ємо не лише коней, землю і галузь, а й найцінніше: віру людей у справедливість та надію на краще майбутнє”.

Джерело: Спеціальні кореспонденти

Коментарі

54321
(0 votes. Average 0 of 5)
Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *